|
||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
Щодо проекту Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року (у редакції на травень 2008)Аналіз Стратегії економічного і соціального розвитку Херсонської області до 2015 року (далі -Стратегія) дозволяє відзначити суттєві зміни наданого документу у порівнянні з попередньою редакцією (лютий 2008 p.).
Насамперед, нова редакція Стратегії відрізняється більш предметним, але формальним рівнем змін. Деякі позитивні зрушення можна відзначити як у структурі Стратегії, так і в змістовній її частині. Серед основних позитивних зрушень слід зазначити наступне: 1. Відкоригована текстова частина Стратегії, присвячена питанням цілепокладання (І та II розділи документу). У попередній редакції Стратегії було 7 умовних рівнів, представлення яких відрізнялося порушенням принципів системності (зокрема, відсутністю чіткої ієрархії), наявністю термінологічної плутанини та великої кількості змістовних неточностей. В наданій редакції простір цілей приведений у відповідність із "Методичними рекомендаціями з розробки регіональних стратегій розвитку", затверджених наказом Міністерства економіки від 29 липня 2002 року № 224, і містить п'ять рівнів цілепокладання: бачення; місія; стратегічні цілі; операційні цілі; завдання. Як наслідок - Стратегія набула більш структурованого вигляду: - 50 % підрозділів Стратегії мають єдину структуру, що включає наступні підзаголовки: стан і тенденції розвитку; проблеми; завдання; очікувані результати; - 25 % підрозділів в основному відповідають обраній структурі, однак у них відсутній підзаголовок "очікувані результати". Для порівняння: у попередній редакції Стратегії 60% підрозділів мали абсолютно різну структуру. Як позитивну рису відзначимо те, що у більшості підрозділів Стратегії зроблено корегування "завдань". Проте, підкреслюючи позитивні зміни у новій редакції Стратегії, необхідно відзначити наявність низки недоліків та помилок як системного, так і технічного характеру. До розділу І "Херсонська область у стратегічному вимірі, тенденції розвитку".
Відпрацьовуючи питання цілепокладання, розробники Стратегії, на жаль, просто відмовилися від формулювання стратегічної мети розвитку регіону - весь текст, присвячений формулюванню стратегічної мети розвитку області, механічно вилучений (до речі, у старому варіанті було 3 формулювання стратегічної мети з різним змістом, що було ще гірше). У підрозділі, присвяченому загальній характеристиці регіону (див. стор. 7), розробники Стратегії використовують застарілі статистичні дані (в основному за 2005 рік). При цьому, на наш погляд, аналізуватися повинні не окремі, а макроекономічні (краще інтегральні) соціально-економічні показники з метою виявлення основних тенденцій, проблем і можливостей розвитку області. Принципово важливим є також необхідність переходу від оцінки ресурсів до оцінки факторів виробництва, оскільки саме оцінка факторів виробництва (ресурсів, використовуваних у виробництві) є визначальною для стратегічного планування й подальшої реалізації Стратегії. Розробниками Стратегії допускається вільне використання термінології. Наприклад, у тексті першого розділу (див. стор. 7-17) авторами використані наступні терміни означення потенціалів: економічний потенціал, соціально-економічний потенціал, виробничий потенціал; сільськогосподарський потенціал, агрокліматичний потенціал; природно-ресурсний потенціал, земельно-ресурсний потенціал; працересурсний потенціал, трудовий потенціал, ресурсний потенціал, демографічний потенціал тощо. Проте, в Методичних рекомендаціях з розробки регіональних стратегій розвитку чітко визначений перелік вищезгаданих термінів, а саме: природно-ресурсний потенціал; економічний потенціал; науково-технічний потенціал; трудовий потенціал; рекреаційний потенціал; просторово-економічний потенціал; людський потенціал. Розробниками Стратегії обрана наступна, досить прийнятна, структура першого розділу: загальна характеристика; переваги, можливості; ризики та загрози; ключові проблеми. Проте описова частина у першому підрозділі ("загальна характеристика") починається з економічних питань, у другому підрозділі ("переваги, можливості") - з земельних та кліматичних питань (економіка на останньому місці), у третьому підрозділі ("ризики та загрози") - економічні питання знов на першому місці, а у четвертому підрозділі ("ключові проблеми") - знов на останніх місцях. Як наслідок, описова частина першого розділу відрізняється відсутністю єдиного підходу -перший підрозділ ("загальна характеристика") існує сам по собі, відсутній явно виражений зв'язок між ним та іншими підрозділами цього розділу. До розділу II "Стратегічні цілі розвитку Херсонської області".
Преамбула розділу (стор. 18 - 20) є не тільки його ключовим елементом, а й ідейним фундаментом всієї Стратегії. Зазначене визначає високі вимоги щодо якості преамбули. Можна сказати, якщо відпрацьована преамбула (а до неї входять три складових - 1) бачення; 2) місія та 3) стратегічні цілі розвитку), то й відбудеться й Стратегія (відбудеться як один з елементів комплексу плануючих документів). Слід відзначити про те, що формально (тобто - за формою) преамбула розділу відповідає "Методичним рекомендаціям щодо формування регіональних стратегій розвитку". Але, нажаль, можна кваліфікувати, що - лише за загальною формою. Дійсно, Урядом рекомендується: 1) як елемент довгострокового планування в регіоні сформувати "стратегічне бачення" майбутнього; 2) визначення "стратегічного бачення" здійснити громадою регіону. Як відтворені в Стратегії Методичні рекомендації: по-перше, в тексті застосовано лише визначення "бачення", при чому так що не зрозуміло: а) "бачення чого сформульовано?" (не вказується про те що йдеться про бачення саме розвитку); б) не відзначено про те, "кому належить це "бачення"? (в Методичних документах Уряду йдеться про "бачення" громади регіону); в) залишається не зрозумілим, були або ж ні виконані рекомендації про формування бачення власного майбутнього із залученням громади (на проведених раніше громадських слуханнях пропонувались інші формулювання); г) кінець кінцем, чому в Стратегії відкинутим стало визначення "стратегічне", а залишилось лише "бачення"? Стисло можна відзначити про те, що розробниками було відкинуто: - нагадування про бачення саме розвитку; - про те, що це є бачення громади; - про те, що йдеться про стратегічне бачення. Щодо змісту власне формулювання "бачення".
По-перше, Методичні рекомендації визначають "стратегічне бачення" як різносторонній погляд на розвиток регіону. Багато або ж ні "різносторонності" в запропонованому в Стратегії формулюванні бачення: "Бачення. Зручна і комфортна для життя та ведення бізнесу територія". Виникає питання про те, а що ніхто в області не буде в майбутньому - працювати в державних галузях, не буде вчити, лікувати, нести міліцейську службу і, взагалі, працювати в місцевій виконавчий владі, в органах місцевого самоврядування тощо? Ми що пропонуємо "роздержавити" на 100 % все життя в області? Чому ж йдеться лише про ведення бізнесу? Оце так -різносторонність. По-друге, застосування слова "територія" свідчить про глибоке нерозуміння соціокультурних засад розвитку. Коли забувають про "громаду" - залишається "населення", а коли вже забувають, навіть, про "населення" - залишається "територія". З таким звуженням (профанацією) стратегічного бачення, думається, не погодиться ніхто з тих, хто ознайомився з текстом документу. Щодо змісту формулювання "місія".
Якоюсь мірою стан питання щодо наступної складової преамбули II розділу схоже на попередню характеристику. Власне в документі пропонується наступне формулювання: "Місія. Створення умов для динамічного розвитку територіальних громад на основі інновацйіно-інвестиційних факторів" По-перше, не виглядає обгрунтованою відмова від словосполучення "місія регіону" (області) і використання лише визначення "місія", а ще краще було б використати більш повне словосполучення "місія розвитку регіону" (області). Залишивши лише одне слово "місія" розробники створили умови для запитань: "місія чого?", "місія чия?" тощо. По-друге, коли йдеться про "створення умов" то, залишається відтінок того, що умови для розвитку будуть створені, а результату розвитку може й не бути. Тобто існує помилка філософського рівня, повторюється давно знайоме "рух - все, кінцева мета - ніщо" Едуарда Бернштейна. Вбачається правильним, перейти до більш конкретного та відповідального перед громадою області визначення на кшталт "досягнення стану динамічного розвитку..." й так далі; По-третє, попри згадування про територіальні громади в визначенні "місії" регіону не знімається, а лише підкреслюється помилковість формулювання "бачення" (що були повинні бачити самі розробники). Щодо "стратегічних цілей" розвитку області.
З повним розумінням складнощів щодо визначення або ж класифікації "стратегічних цілей" розвитку області все ж слід відзначити їх невдале формулювання в документі. Якщо розглянути всі чотири визначених стратегічних цілі у взаємопов'язанності: Стратегічна ціль І - Розвиток галузей економіки, підвищення конкурентоспроможності області; Стратегічна ціль II - Людський розвиток; Стратегічна ціль III - Послуги населенню. Якісна інфраструктура життєзабезпечення (виникає часткове запитання щодо крапки в формулюванні, якщо в формулюванні "стратегічної цілі І" була застосована кома); Стратегічна ціль IV - Збереження та раціональне використання природних ресурсів то з'ясується дуже значна крос-кореляція (взаємне поглинання) між окремими цілями (наприклад між І, III та IV цілями або ж між II та III цілями. Зазначене не потребує великих коментарів через його очевидність. Дійсно, "послуги населенню" - економічна сфера, а "раціональне використання природних ресурсів" є також елементом господарювання тобто економіки (через співвідношення понять "економіка" та "екологія", тобто йдеться про використання природних ресурсів для потреб економіки з пріоритетом можливостей природи) тощо. З другого боку Якщо погодитись з загальним підходом розробників, то в цьому разі кількість вірно класифікованих "стратегічних цілей" звелась би, принаймні, до двох: перша - пов'язана з розвитком людського потенціалу, а друга - з економічним розвитком. Саме такої послідовності вимагають визначені розробниками "бачення" та "місія", в яких був справедливо введений пріоритет людини. Складається враження про те, що коли підійшло до визначення "стратегічних цілей" - було вже забуто про "бачення" та "місію". Через вище згадане потребує доопрацювання змістовна частина по кожній з чотирьох "стратегічних цілей" (сторінки 19 та 20 документу, також і схема на сторінці 20), а тому немає потреби коментувати їх зміст у запропонованому варіанті. Хоча обсяг помилок значний: починаючи з різноструктурності (різностильності) формулювань "стратегічних цілей" й завершуючи їх не інноваційністю (яка, до речі, проголошена в "місії" як базовий фактор розвитку області). Інноваційність - сьогодні це загальна філософія діяльності, її загальний принцип, а тому вона повинна бути основою формулювань кожної "стратегічної цілі". До розділу III "Етапи та механізми реалізації Стратегії розвитку Херсонської області до 2015 року".
Розпочну з дрібної деталі, але ж вже давно було б за потрібне (на сторінці 142) у визначенні часових меж 1-го етапу замінити 2007 рік, принаймні на 2008 рік, а може й на 2009 рік. Щодо індикаторів досягнення цілей розвитку.
Ясна річ, що з корегуванням "стратегічних цілей" розвитку області необхідно перегрупувати й індикатори, але ж головне вбачається у тому що механізм індикаторів є слабким щодо моніторингу виконання Стратегії за умов відсутності, як мінімум економіко-математичної моделі регіонального розвитку (краще - загальної математичної моделі соціокультурної розвитку). Зазначене завдання (щодо моделі) повинно бути введене до завдань Стратегії й до переліку основних інструментів її реалізації, і як першочергове виконуватись. Щодо нормативно-правового забезпечення
Вбачається за логічне переглянути класифікацію (тобто змістовно-структурну побудову) цього підрозділу документу у відповідності до "стратегічних цілей" й "операційних цілей" Стратегії. Таким чином можна знати стан справ щодо нормативно-правового забезпечення кожної цілі й в разі необхідності (а вона існує і сьогодні) завчасно його покращувати. На сьогодні в документі чомусь йдеться тільки про нормативно-правове забезпечення податкової, бюджетної, фінансової й банківської сфери та структурної перебудови соціального захисту і інноваційної й інвестиційної активності. При всій важливості зазначених складових вони не є повними для реалізації Стратегії. Щодо переліку основних інструментів реалізації Стратегії то, принаймні, їх треба перелічити в порядку важливості. А не так як є зараз, коли обласна та регіональні програми розвитку займають останнє та передостаннє місце в загальному переліку інструментів реалізації Стратегії, а угоди регіонального розвитку, наприклад, займають першу стрічку переліку. Таким чином, розділ III Стратегії потребує помітного доопрацювання. Особливо треба підкреслити необхідність сформулювати завдання щодо напруженої роботи з удосконалення механізмів реалізації Стратегії продовж всього часу її виконання. А не розглядати ситуацію, як таку, що механізми ніби то існують й ними необхідно тільки користуватись аж до 2015 року. Недоліки технічного характеру прокоментуємо на наступних прикладах:
- незважаючи на більш впорядковану структуру Стратегії, 25 % підрозділів все ж таки містять незначні відхилення від обраної структури (немає підзаголовка "проблеми" в 2-х підрозділах; немає першого підзаголовка "стан і тенденції розвитку" - в 2-х підрозділах; різне формулювання першого підзаголовка - в 6-й підрозділах (стан і тенденції; стан, рівень використання; стан і причини); не у всіх підрозділах, як відзначалося вище, присутній підзаголовок "очікувані результати"); - недостатньо грамотно сформульована Стратегічна мета 3 "Послуги населенню. Якісна інфраструктура життєзабезпечення" - відсутня ознака мети; - у якості механічної описки сприймається формулювання першого абзацу підзаголовка "завдання", наведеного на стор. 139, цитуємо - "Основні завдання щодо подальшого розширення підтоплення території області...". |
|
||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||
| |
||||||||||||||||||||
